
У цій статті ми розглянемо типові приклади дискримінаційних вимог при встановленні кваліфікаційних критеріїв і дамо поради, як їх розпізнати та оскаржити.
Кваліфікаційні критерії: мета та межі їх застосування
Замовник має право встановлювати кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі». Основне їхнє завдання — забезпечити участь у процедурі постачальників, які дійсно здатні якісно виконати договір.
Водночас критерії мають бути:
- Обґрунтованими — відповідати предмету закупівлі та бути реальним підтвердженням спроможності учасника.
- Пропорційними — не створювати надмірних бар’єрів.
- Недискримінаційними — не надавати переваг окремим компаніям.
Типові дискримінаційні умови
1. Завищені вимоги до досвіду виконання аналогічних договорів
Що маємо на практиці:
Замовник вимагає надати підтвердження виконання декількох договорів, ідентичних за предметом, обсягом та навіть вартістю.
Чому це проблема:
Такі вимоги можуть необґрунтовано обмежувати нових учасників ринку або компаній, які мають досвід у суміжній сфері.
Правова позиція:
Антимонопольний комітет України неодноразово вказував: достатньо вимагати наявність досвіду виконання подібного договору без ідентичності за всіма параметрами (наприклад, рішення № 1197-р/пк-пз від 22.12.2022).
2. Невиправдані вимоги до матеріально-технічної бази
Що маємо на практиці:
У тендерній документації вимагають наявність обладнання, яке фактично не використовується під час надання послуг або виконання робіт.
Чому це проблема:
Це обмежує можливість брати участь компаніям, які можуть орендувати техніку або використовувати субпідряд.
Приклад:
Вимога мати на балансі власні вантажівки для надання консультаційних послуг.
Рекомендація:
Вимоги до технічної бази мають бути виправдані характером закупівлі та передбачати альтернативи, наприклад, право користування на підставі оренди.
3. Непропорційні вимоги до фінансової спроможності
Що маємо на практиці:
Замовник встановлює вимогу, що річний дохід учасника має у 10-20 разів перевищувати очікувану вартість закупівлі.
Чому це проблема:
Такі вимоги позбавляють шансів малі та середні підприємства, які технічно можуть виконати договір.
Що каже закон:
Вимоги повинні бути співмірними та відповідати обсягу предмета закупівлі.
4. Надлишкові вимоги до кваліфікації персоналу
Що маємо на практиці:
Вимагається наявність співробітників з дипломами певних ВНЗ або з досвідом роботи в конкретних компаніях.
Чому це проблема:
Це обмежує участь нових компаній, які мають достатньо кваліфікованих працівників, але не можуть відповідати надмірним вимогам.
Юридична позиція:
Недопустимо встановлювати вимоги щодо освіти, досвіду або працевлаштування працівників, якщо це не має прямого відношення до предмета закупівлі.
5. Географічні обмеження
Що маємо на практиці:
Замовник вимагає, щоб учасник мав офіційне представництво або склад на території певної області.
Чому це проблема:
Такі вимоги заборонені законом, якщо вони не обґрунтовані особливостями закупівлі (наприклад, терміновість виконання поставки протягом 1-2 годин).
Позиція АМКУ:
Якщо реєстрація або наявність офісу в певному регіоні не впливає на виконання договору — це дискримінація.
Як діяти, якщо виявлено дискримінаційні умови?
Учасник має право звернутися до замовника з вимогою про внесення змін до тендерної документації (ч. 2 ст. 24 Закону).
Якщо замовник не реагує або відмовляє — можна подати скаргу до Антимонопольного комітету України (постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг у сфері публічних закупівель).
Термін для подання скарги:
- для відкритих торгів — не пізніше ніж за 4 дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
- для спрощеної закупівлі — протягом періоду уточнень.
Висновок
Замовники при встановленні кваліфікаційних критеріїв повинні дотримуватися принципів добросовісної конкуренції, рівності та недискримінації. Інакше існує ризик не тільки оскарження умов закупівлі, але й визнання її недійсною.
Якщо ви виявили дискримінаційні умови в тендерній документації — важливо вчасно відреагувати. Фахівці юридичної компанії ProPravo допоможуть вам:
- оцінити ризики участі у закупівлі;
- підготувати запити та скарги;
- захистити ваші інтереси перед замовником та АМКУ.
Звертайтеся — захистіть своє право на чесну конкуренцію!




